Колекція фоноваликів Філарета Колесси

From Wikimedia Commons, the free media repository
Jump to navigation Jump to search
This gallery in other languages:
Поверхня фоновалика № 37. Можна побачити форму звукової доріжки.
Поверхня фоновалика № 12, якість звукової доріжки: 2 з 5. Валик прослуховували більше разів, ніж валик №37.
Фоновалики з колекції

На сторінці розміщені аудіозаписи 1904—1912 років, скопійовані (оцифровані) із фонографічних воскових валиків, що зберігаються у Приватному архіві фольклориста, музикознавця, композитора, одного із засновників української етномузикології, академіка Філарета Колесси (м. Львів). На фонограмах — репертуар кобзарів і лірників: думи, народні пісні, інструментальна музика та низка інших творів.

Історія[edit]

Колекція фонографічних валиків була призбирана на початку ХХ століття в рамках акції української інтелігенції, зініційованої задля збереження мистецтва традиційного кобзарства та лірництва. Першими призвідцями та виконавцями цього історичного починання виступили Гнат Хоткевич, Опанас Сластьон та Олександр Бородай, які в силу різних причин справу до кінця так і не довели[1]. Згодом ідею підхопили Леся Українка та Климент Квітка. За сприяння та матеріальної підтримки подружжя (і насамперед Лесі Українки), влітку 1908 року Філарет Колесса здійснив фольклористичну експедицію у Наддніпрянську Україну, записавши на Миргородщині репертуар шести народних виконавців. У роботі йому допомагав О.Сластьон, який після повернення галицького фольклориста до Львова, впродовж 1908—1910 років продовжив фонографування співу та гри кобзарів і лірників. До рекордування кобзарсько-лірницького репертуару восени 1908 року долучилися також Леся Українка та Климент Квітка[2]. Усі записані валики для транскрибування зафіксованих на них творів та їх наступної публікації були передані Ф.Колессі до Львова. Незадовго галицький фольклорист роботу з підготовки матеріалу до друку успішно завершив і два томи “Мелодій українських народних дум” побачили світ у 1910 та 1913 роках[3].

Збереженість[edit]

Сьогодні основна частина призбираної у 1904—1910 роках фонозбірки із записами репертуару українських рапсодів, а це 58 (з 59-ти наявних у колекції) валиків, зберігається у Приватному архіві академіка Філарета Колесси у Львові. Ще чотири циліндри, які початково знаходилися в архіві Ф.Колесси, були в різний час передані до музеїв України та нині представляють згаданий проект у діючих музейних експозиціях. Так, два валики виставлені у Музеї академіка Філарета Колесси (с.Ходовичі, Львівська обл.), по одному — у Краєзнавчому музеї „Верховина” (м.Стрий, Львівська обл.) та Національному історико-культурному заповіднику „Переяслав” (м.Переяслав-Хмельницький, Київська область).

Стан колекції[edit]

Фонографічні циліндри — перші в історії носії, які уможливили збереження та відтворення зафіксованої на них звукової інформації. У порівнянні із сучасною звукозаписувальною технікою такий запис давав значно нижчу якість звуку, оскільки спосіб фіксації був повністю акустичним: виконавець співав у рупор, сполучений з спеціальною мембраною та голкою, що наносила коливання у вигляді канавки на восковий циліндр. Фоновалики, які виготовляли із воску (або воскоподібної маси), мали і той недолік, що при кожному програванні якість запису погіршувалася, адже матеріал, з якого їх виготовляли був відносно м'яким.

Колекція валиків з архіву Ф.Колесси відносно добре збережена. Зважаючи на плин часу та крихкість матеріалу, з якого їх виготовляли, частина з них отримала певні пошкодження: тріщини, пощерблення, враження цвіллю, тощо. Циліндри знаходяться у спеціальних картонних футлярах (коробках циліндричної форми і кришках до них), на яких нанесена інформація про запис. З метою економії на валик нічого, окрім музики не записували[4].

Зміст фонограм[edit]

На оцифрованих валиках міститься репертуар одинадцяти українських рапсодів, які представляють полтавську та харківську кобзарські школи. Серед записаного переважають думи, деякі з них схоплено з інструментальним супроводом. Оскільки Ф. Колесса вважав, що для пізнання стилю кобзаря, достатньо зафіксувати лише частину думи, більшість з них так і рекордовано: записано лише початки. В колекції є думи, які були зафонографовані повністю. Втім, їх цілковита збереженість сьогодні є доволі проблематичною: на валик можна було записати не більше трьох хвилини звукової інформації, тож фольклористам для фіксації однієї такої думи приходилося затрачали і по вісім-дев’ять валиків. Оскільки не всі циліндри зібрані в ході проекту вціліли, у колекції повністю зображено фонограми лише чотирьох дум, решта представлені лише окремими фрагментами. На валиках, окрім дум, зафіксовано також й інший кобзарсько-лірницький репертуар — танцювальну музику та строфічні пісні. Через пошкодження, деякі валики вдалося оцифрувати лише частково: без початку або кінця, деколи втраченими є окремі фрагменти всередині твору.

У архівній збірці, окрім співу та гри українських рапсодів, було виявлено низку інших фонограм. Так, один з валиків містить цікаву та водночас дискусійну інформацію. Йдеться про перший фрагмент валика, який позначено як “Проба валка” із записів Лесі Українки. Таку помітку на його футлярі зробила сама поетеса. Вочевидь вона й подряпала голкою ту частину валика на якій містилася ця фонограма. “Пробою” виявилася наспівана невідомим жіночим голосом пісня “Ой заїхав козак та з Україноньки”. Коментуючи запис, у листі до Ф. Колесси збирачка писала: “‘Проба’ на № 10 не належить Гончаренкові і не має значіня – то пробовано якість валька”[5]. Ймовірно, пісню на валик наспівала сама Леся Українкасама під час рекордування репертуару Г. Гончаренка, перевіряючи роботу фонографа та придатність циліндра до запису. Таке припущення, підтримане на початку 1970-х років низкою науковців, висловив львівський етномузикознавець Юрій Сливинський, який восени 1969 року копіював фоновалики на магнітофонну плівку та вперше звернув увагу на цей факт. За іншими версіями, жіночий голос на валику міг належати служниці подружжя Квіток.

У колекції міститься також валик, на якому, як засвідчує напис на футлярі, схоплено спів Філарета Колесси. Фольклорист виконав перший куплет народної пісні “Темна нічка”. На цьому ж валику знаходяться народні пісні, рекордовані академіком 1912 року під час його експедиції на Лемківщину.

Детальніше про історію появи записів ви можете також прочитати у статті Експедиція Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну у Вікіпедії.

Оцифровані записи[edit]

Оцифрування фонографічних записів виконано в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України (http://ipri.kiev.ua/) у грудні 2013 року. Опрацювання, каталогізацію колекції та ідентифікацію фонограм здійснила Ірина Довгалюк. Проект реалізовано завдяки фінансовому ґранту від Фонду Вікімедіа.

Всього вдалося оцифрувати 56 циліндрів. Якість фонограм різна. Крім часових змін і певних фізичних пошкоджень (тріщин, надщерблень) та цвілі, на якість звуку вплинуло і їх багаторазове прослуховування на фонографі при транскрибуванні Ф.Колессою мелодій, а згодом при програванні циліндрів для різних потреб (копіюванні на магнітофонну плівку Ю.Сливинським, для випуску фірмою “Мелодія” платівки, тощо).

Шкала якості[edit]

Стан фоноваликів і, відповідно, якість аудіодоріжки не однакова. В таблиці нижче рівень шуму на валиках позначено кольорами, і зазначено якість у шкалі 1 до 5. Позначення кольором:

Рівень шуму
низький середній високий
якість: 4, 4- якість: 3+, 3, 3- якість: 2+, 2

Файли[edit]

Усі файли оприлюднено на умовах, аналогічних суспільному надбанню, і їх можна вільно копіювати і використовувати, навіть комерційно. Ліцензія записів: Creative Commons Zero 1.0.

Notice Порада
Для програвання файлів використовуйте Mozilla Firefox, Google Chrome (або Chromium) чи Opera. Програвання у Internet Explorer і Apple Safari не працює, оскільки ці переглядачки не підтримують вільних форматів.
Notice Порада
Щоб завантажити файл на свій комп'ютер, клацніть на кнопку «меню» відповідного файлу, далі — на кнопку завантаження, після чого оберіть потрібний формат і збережіть.


Виконавець Твір Записувач Дата Файли
Гнат Гончаренко Козачок «Полянка» Олександр Бородай 1904
q: 2
Антін Скоба Дума «Про піхотинця» Філарет Колесса 1908
q: 2+
2/3
q: 3
3/3[6]
Антін Скоба Дума «Про удову» Філарет Колесса 1908
q: 2
2/5[7]
Гнат Гончаренко Пісня «Нема в світі правди» Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 2
q: 2
Гнат Гончаренко Дума «Про Олексія Поповича» без акомпанементу Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 3-
1/3
q: 3-
2/3
q: 3-
3/3
Гнат Гончаренко Дума «Про Олексія Поповича» з акомпанементом Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 2
2/3
Гнат Гончаренко Дума «Про удову» Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 3-
1/4
q: 2
2/4
q: 2
3/4
q: 3
4/4
Гнат Гончаренко Різні танці Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 3- Дудочка:
q: 3- Дудочка (інший варіант):
q: 2+ Метелиця:
q: 2 Молодичка (козачок):
q: 2 Молодичка перва:
q: 2+ Саврадим:
q: 2+ Чоботи:
q: 2+ Попадя:
q: 2+ Горлиця:
q: 2 Козачок:
Гнат Гончаренко Дума «Про сестру і брата» Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 2+
1/3
q: 2
2/3
q: 3-
3/3
Михайло Кравченко Дума «Про піхотинця» Філарет Колесса 1908
q: 2+
2/9
q: 3
3/9
q: 3
6/9
q: 4
7/9
q: 3-
8/9
Михайло Кравченко Дума «Про самарських братів» Філарет Колесса 1908
q: 3
1/3
q: 3-
2/3
Михайло Кравченко Пісня «Про дівку-бранку» Філарет Колесса 1908
q: 2+
Микола Дубина Дума «Про піхотинця» Філарет Колесса 1908
q: 2
2/6
q: 2
4/6
q: 3-
5/6
Микола Дубина Дума «Про удову» Філарет Колесса 1908
q: 3-
1/2
q: 2+
2/2
Опанас Сластьон Дума «Плач невольників» Філарет Колесса 1908
q: 3-
2/3
q: 3-
3/3
Остап Калний Дума «Про удову» Опанас Сластьон 1908
q: 4
Леся Українка / невідомий голос Проба валка Леся Українка, Климент Квітка 1908
q: 3-
Явдоха Пилипенко Дума «Про піхотинця» (початок) Філарет Колесса 1908
q: 2
Явдоха Пилипенко Дума «Про удову» Філарет Колесса 1908
q: 2+
1/2
q: 3-
2/2
Петро Древченко Дума «Про сестру і брата» Опанас Сластьон 1909
q: 3
Михайло Кравченко Дума «Плач невольників» Опанас Сластьон 1909
q: 3
0/3[8]
q: 3-
2/3
Михайло Кравченко Дума «Про удову» Опанас Сластьон 1909
q: 3
1/8
q: 4
2/8
q: 2+
5/8
q: 2+
6/8
Степан Пасюга Дума «Про удову» Опанас Сластьон 1909
q: 2+
Степан Пасюга Дума «Про Марусю-Богуславку» Опанас Сластьон 1909
q: 2+
Степан Пасюга Пісня «Про смерть козака» Опанас Сластьон 1909
q: 4
Іван Кучеренко Дума «Про удову» Опанас Сластьон 1909
q: 3-
Іван Кучеренко Дума «Про смерть козака-бандуриста» Опанас Сластьон 1909
q: 3
Опанас Сластьон Дума «Про удову» Опанас Сластьон 1910
q: 2
1/2
Платон Кравченко Дума «Про піхотинця» Опанас Сластьон 1910[9]
q: 4 Варіант а:
q: 3 Варіант ґ:
Платон Кравченко Дума «Про удову», variation 1 Опанас Сластьон 1910[10]
q: 3+
Філарет Колесса Пісня «Темна нічка» Філарет Колесса 1912
q: 4-
Меланія Даньковська Пісня «Летіла пава, летіла» Філарет Колесса 1912
q: 4-
Меланія Даньковська Пісня «Там за нашом хижом» Філарет Колесса 1912
q: 4-

Світлини[edit]


Примітки[edit]

  1. Довгалюк Ірина. Причинки до історії проекту фонографування дум // Етномузика: збірка статей та матеріалів / упорядники Ірина Довгалюк, Юрій Рибак. – Львів, 2008. – Ч.5. – С.9-26. – (Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім.М.Лисенка. – Вип.22.
  2. Довгалюк Ірина. До історії експедиції Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2009. – Вип.47. – С.5-27; Довгалюк Ірина. Кілька штрихів до історії експедиції Філарета Колесси на Миргородщину (на основі епістолярію Філарета Колесси) // Етномузика: збірка статей та матеріалів / упорядник Юрій Рибак. – Львів, 2012. – Ч.8. – С.114-134; Довгалюк Ірина. Опанас Сластьон в історії фонографування кобзарсько-лірницької традиції // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавча. – Львів, 2011.– Вип.10. – С.3-20.
  3. Колесса Філарет. Мелодії українських народних дум. – Львів, 1910. – Серія І. – (Матеріали до української етнології ЕК НТШ. – Т.ХІІІ); 1913. – Серія ІІ. – (Матеріали до української етнології ЕК НТШ. – Т. ХІV). Передрук: Колесса Філарет. Мелодії українських народних дум. – Київ, 1969. – 592 с.
  4. Довгалюк Ірина. Фонографічні валики в архіві Філарета Колесси // Етномузика: збірка статей та матеріалів / упорядник Богдан Луканюк. – Львів, 2011. – Ч.7. – С. 101-115. – (Наукові збірки Львівської національної академії ім.М.Лисенка. – Вип. 26).
  5. Листи Лесі Українки (1908-1913 рр.) до Філарета Михайловича Колесси // Леся Українка. До 75-річчя з дня народження: збірник. – Львів, 1946. – С.51.
  6. Валик тріснутий. Не вдалося скопіювати закінчення думи.
  7. Валик надщерблений, тому початок дещо “з’їджений”.
  8. валик №0 — записувачі повторно записали початок думи на додатковому валику (замість валика №1)
  9. Точний рік запису варіанту ґ невідомий, і запис міг відбутися в будь-який час між 1908—1910 рр.
  10. Як і з варіантом ґ думи «Про піхотинця», цей запис міг відбутися в будь-який час між 1908—1910.