Commons:Science Photo Competition 2024 in Ukraine/Winners
Роботи на конкурс були подані у п'ять категорій, і в кожній з цих категорій свої переможці: від одного до п'яти місць з можливістю присудження спеціальних відзнак від журі. Також присуджувалася Спецномінація «Наслідки війни».
Живі організми
[edit]
|
1 місце Фелінідіум Поузара (Hymenochaetales,Agaricomycetes,Basidiomycota) Phellinidium pouzarii є рідкісним грибом з родини Hymenochaetaceae, порядку Hymenochaetales, класу Agaricomycetes, відділу Basidiomycota Вид трапляється у гірських пралісах Центральної та Східної Європи на деревині ялиці на висоті 710–1100 м над рівнем моря та має диз’юнктивний ареал. Гриб включений до червоних списків Австрії (EN), Німеччини (Extrem selten), Словаччини (VU) та Чехії (CR), а також до Червоної книги грибів Хорватії (CR). На сьогодні у світі відомо лише 15 місцезрозстань цього гриба. Одне з них - природний заповідник "Горгани" (Україна), де було зроблено дане фото знахідки цього виду на поперечному зрізі вітровального стовбура Abies alba діаметром 50 см. |
|
2 місце Cymindis (Tarsostinus) medvedevi у Чорноморському біосферному заповіднику Cymindis (Tarsostinus) medvedevi Kryzhanovskij & Emetz, 1973 — ендемік піщаних степів пониззя Дніпра (Пучков, 2012), один із найрідкісніших і найменш вивчених видів турунів фауни України. Мешкає у цілинних піщаних степах; тяжіє до ділянок степу вкритого лишайниковим покривом. Охороняється на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника. Є підстави вважати, що за час окупації регіону російськими окупаційними військами популяція цього виду дуже постраждала через масштабні пожежі на Олешських пісках загалом, та на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника зокрема. Фото зроблено на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника; визначення виду: М. Ніточко. |
_%E2%80%94_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F-1_%D0%BB%D1%80_%D1%84%D1%88.jpg)
|
3 місце На павутинного кліща (ліворуч) напав Амблісейус каліфорнікус (праворуч) Amblyseius (Neoseiulus) californicus (McGregor, 1954) - хижий кліщ, якого застосовують в біологічному контролі павутинних кліщів (Tetranychus urticae C. L. Koch, 1836). На фото наглядний приклад процесу біологічного контролю павутинних кліщів (шкідників) за допомогою кліщів-фітосеїд Амблісейус каліфорнікус (хижаків). Це природний процес полювання, до якого резистентність у шкідника не виникне ніколи, на відміну від пестицидів. Застосування ентомофагів у агропромисловому секторі грає колосальну роль у біологічному контролі шкідників. Зберігає та підвищує врожайність культур та зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище. Макрофото зроблено за допомогою Canon mark 4 та макрооб'єктивом в м. Дніпро на перці. |
|
4 місце Антарктична морська зірка Лабідіастер кільчастий Антарктична морська зірка Лабідіастер кільчастий - Labidiaster annulatus Sladen, 1889 Фотографію зроблено в акваторії УАС «Академік Вернадський», острів Галіндез, протока Пенола, глибина близько 40 м. Велика морська зірка, що сягає діаметра 70 сантиметрів. Може мати 30 і більше вузьких довгих променів, довжина яких у кілька разів перевищує діаметр центрального диска. Промені мають кілька смужок коричневого кольору, через що при погляді зверху можна спостерігати концентричні кола. Через певні інтервали на променях розташовані пучки педицилярій, тому здається, що промінь складається із сегментів. Зірка часто піднімає промені для захоплення дрібних планктонних організмів пучками педицилярій. Має великий ротовий отвір, оточений мембраною, діаметр якого може сягати половини діаметра центрального диска. Лабідіастер є дуже активним хижаком, який полює на всіх доступних бентосних безхребетних і навіть на своїх родичів — офіур та інших морських зірок. Іноді засмоктує донні відкладення, що містять велику кількість органіки. Зустрічається в районі острова Південна Георгія, Південних Оркнейських островів, Південних Сандвічевих островів, острова Кергелен та вздовж Антарктичного півострова на глибинах від 15 до 400 метрів і більше. |
|
5 місце Процес дефекації пінгвіна дженту Гуано пінгвінів дженту (Pygoscelis papua) має суттєвий вплив на наземні екосистеми, де ці пінгвіни формують великі колонії. Гуано багате на азотні й фосфорні сполуки, що робить його потужним добривом. Воно стимулює ріст наземних рослин, таких як мохи, лишайники й водорості, які адаптовані до холодного клімату. Скупчення гуано створює органічний шар, збагачений поживними речовинами, що сприяє формуванню продуктивнішого субстрату. Збагачені гуано території приваблюють різноманітні організми, які розвиваються завдяки доступності органічного матеріалу. Втім, гуано може збільшувати кислотність ґрунту через вивільнення аміаку й інших азотних сполук. Це може обмежувати ріст рослин. У випадку дуже великих колоній гуано може перенасичувати ґрунт поживними речовинами, що призводить до деградації деяких видів рослин. |
Мікроскопія
[edit]
|
1 місце Піхва самки щура на стадії еструсу, забарвлення трихромом Масона На мікрофотографії зображено піхву самки щура на стадії еструсу, тобто овуляції. На це вказує зроговіння (жовто-оранжеве) багатошарового плоского незроговілого епітелію (червоний). Сполучна тканина забарвлена у синьо-зелений колір. Зрізи тканини зафарбовані трихромом Масона з використанням реагентів «Masson-Goldner Trichrome Staining Kit». Збільшення 260х. Мікрофотографія зроблена в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (Київ, Україна); використано мікроскоп AxioScope A1 (Carl Zeiss, Germany) із використанням камери AxioCam ICc5 (Carl Zeiss, Germany). |
|
2 місце Імунофлуоресцентне зображення суцільно забарвленого сідничного нерва щура в зоні імплантації силіконової трубки через 20 тижнів після операції отримане методом конфокальної мікроскопії Імунофлуоресцентне зображення суцільно забарвленого сідничного нерва щура в місці імплантації силіконової трубки через 20 тижнів після операції було отримано для дослідження структурних змін, що виникають унаслідок регенерації нервової тканини та васкуляризації після травми. Для імуногістофарбування використовували антитіла, що мітили основний білок мієліну (myelin basic protein, MBP) для візуалізації мієлінових оболонок (анти-MBP з AlexaFluor488; зелений), антиген ендотеліальних клітин щурів (rat endothelial cell antigen, RECA) для позначення судин (анти-RECA з AlexaFluor555; маджента) і важкий ланцюг нейрофіламентів (neurofilament heavy chain, NfH) в якості маркера аксонів (анти-NfH з AlexaFluor647; червоний). Імуногістофарбування було проведено таким чином, щоб забезпечити чітке розрізнення між мієлінізованими (зеленими) та немієлінізованими (червоними) волокнами. Зображення отримано методом конфокальної мікроскопії з використанням лазерного скануючого мікроскопу (FV1000, Olympus) та з використанням об’єктиву 10 х 0,3 (UPLFLN10X2, Olympus) при розмірі пінхолу 800 мкм. Воно є максимальною проєкцією cерії конфокальних зображень, що складалася з 19 оптичних зрізів (крок по осі Z - 10 мкм), із загальною глибиною 190 мкм. Мірна шкала на зображенні відповідає 100 мкм. |
|
3 місце Cерія СЕМ забраженm наночастинок Зверху вниз: 1. СЕМ забраження нанокубів CoCu, які виявляють каталітичні властивості щодо розкладу N-метилгідантоїну. 2. СЕМ забраження нанокубів CoCu, які виявляють каталітичні властивості щодо розкладу N-метилгідантоїну. 3. СЕМ забраження наноквіток CdCu, які виявляють міметичні властивості штучної нітратредуктази. |
Нефотографічні зображення
[edit]_9-2_in_Earth-Moon_system.gif)
|
1 місце Близька до Прямоліної Гало-Орбіта 9:2 у системі Земля-Місяць Гало-орбіта - це особлива траєкторія руху космічного корабля у полі гравітаційного тяжіння, створюваного Землею та Місяцем. Для теоретичного опису таких орбіт використовується кругова обмежена задача трьох тіл[1], в якій передбачається, що космічний корабель (тіло дуже малої відносної маси) обертається навколо меншого з двох масивних тіл (Місяця), яке, у свою чергу, само обертається навколо більшого тіла (Землі) по круговій орбіті. Гало-орбити характеризуються тим, що обертання космічного корабля навколо Місяця відбувається в площині, яка практично перпендикулярна площині обертання Місяця навколо Землі. На анімованому зображенні показана NRHO 9:2-орбіта[2] (зелений колір – орбіта космічного корабля, жовтий – орбіта Місяця). Ця орбіта є квазіперіодичною (тут зображений один майже-період), а цифри в її назві означають, що 9 обертів космічного корабля навколо Місяця відбуваються за час, протягом якого Місяць здійснює 2 оберти навколо Землі. Крім того, у вікнах, що випадають, показані:
Орбіти та Земля зображені з дотриманням відносних розмірів, розміри Місяця та космічного корабля умовні English: Near-Rectilinear Halo Orbit (NRHO) 9:2 in Earth-Moon system
Примітка щодо використаного ПЗ[3] Посилання
Автор: belch84 |
|
2 місце Масштаби поширення пожежі на території Чорноморського біосферного заповідника НАН України, отримане з супутника Sentinel-2 за 9 квітня 2022 року. Космічне зображення відображає масштаби поширення пожежі на території Чорноморського біосферного заповідника НАН України, отримане з супутника Sentinel-2 за 9 квітня 2022 року. Знімок отримано з веб-інструменту з відкритим кодом для перегляду, візуалізації та аналізу супутникових зображень EO-browser створеного в рамках проекту Copernicus. Знімок синтезований у «штучних кольорах», де кольорам зображення поставлені у відповідність наступні спектральні канали супутникового зображення із різних частин електромагнітного спектру: 1 – SWIR Band (1610 нм), 2 - NIR Band (842 нм), 3 – Red Band (665 нм), де згарища ідентифікуються за темно коричневим кольором, відкритий вогонь червоний і дим білий. Внаслідок пожежі, що сталася 5-9 травня 2022 року, на території Солоозерної ділянки Чорноморського біосферного заповідника згоріло 12 км2 рідкісної степової рослинності у поєднанні з невеликими гайками (колками) дуба звичайного, ендемічної берези дніпровської, груші звичайної та заростями степових чагарників. Загалом у транскордонній зоні заповідника у 2022 році було втрачено близько 35 км2 лісу. |
|
3 місце Карта локалізації пожеж за даними FIRMS накладена на типи земного покриву ESA WorldCover, за період з березня 2022 по березень 2023. Дані про локалізацію пожеж отримано за допомогою сервісу FIRMS (Fire Information for Resource Management System) розробленого в університеті штату Меріленд та за підтримки національного агентства США з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA). Ця система дозволяє отримати дані про пожежі, виявлені за допомогою сенсорів MODIS і VIIRS, ці супутники проходять над кожною точкою поверхні Землі двічі на добу, та їхні інфрачервоні датчики здатні помітити джерела тепла на ділянці розміром приблизно 400 на 400 метрів. В результаті аналізу поширення пожеж на території України в період повномаштабного російського вторгнення на типами земельного покриву встановлено що найбільше пожеж у березні 2022-2023 років відбувалося під ріллею, пасовищами та лісами, що становить більше 80% від загальної кількості пожеж. |
Люди в науці
[edit]|
1 місце Серія фотографій відбиру проб води з прісних озер на островах архіпелагу «Аргентинські острови» біологом 29-ї Української антарктичної експедиції Сергієм Єрмоленком Зверху вниз: 1. Біолог 29 Української антарктичної експедиції відбирає проби води з прісного озера на острові Ірізар. 2. Біолог 29 Української антарктичної експедиції відбирає проби води з прісного озера на острові Уругвай. Дослідження, що проводяться С. Єрмоленком, дозволяють отримати нові дані щодо прісноводних безхребетних в районі Аргентинських островів: відомості про просторовий розподіл, біорізноманіття та структуру угруповань прісноводного зоопланктону та окремих його компонентів, а також про індивідуальні морфологічні та генетичні особливості окремих видів досліджуваних популяцій. |
Загальна категорія
[edit]|
1 місце — Не присуджувалося |
|
2 місце Комета 12p/Pons-Brooks після проходження нею перигелію Знімок отримано 9 березня 2024 року в місті Бережани Тернопільської області в період, коли комета вже пройшла перигелій і набула яскравості. Найбільша складність полягала в тому, що в даному географічному регіоні в березні дуже великі проблеми з прозорістю і безхмарністю неба, особливо на ділянках біля західної частини горизонту в напрямку Карпат. До того ж відносна близкість на небі до Сонця дуже обмежувала тривалість видимості комети після його заходу. Тому, це дуже пощастило вполювати цей небесний об'єкт за таких погодних умов. Телескоп системи Ньютона Sky Watcher D=254mm, F=1200mm, коректор коми Baader Planetarium Mark III. Екваторіальне монтування: SW NEQ-6. Камера Nikon D7200, ISO 5000, exp=30s на кожен кадр. Складено кадрів 72. |
|
2 місце Веселка в снігопад в Антарктиці На фото зображено унікальне природне явище — веселку, яка з'явилася на тлі снігопаду. У повітрі видно падаючі сніжинки, що створюють ефект м'якого білого серпанку, контрастуючи з яскравими спектральними кольорами дуги веселки. Це явище виникає внаслідок рідкісного збігу погодних умов, коли у повітрі одночасно присутні краплі рідкої води (для утворення веселки) та кристалики льоду (що формують сніг). Сонячне світло, проходячи через краплі води, заломлюється, розщеплюється на спектральні кольори й утворює дугу веселки, у той час як сніжинки м'яко розсіюють це світло. |
|
3 місце Біогліфів Кривого Рогу.jpg Назва іхновиду від лат. nodosus – вузлуватий. Типовий зразок № Тс-01/01, геологічний музей Криворізького національного університету. Глеюватський кар'єр м. Кривого Рогу (Україна). Вік утворення 2,0 мільярди років Загальний опис. Опуклі, майже ідеально прямі, порівняно вузькі валикоподібні утворення завширшки до 2 см і завдовжки до 40 см, мають округлі розширення - камери, нерівномірно розподілені по довжині валика. Між камерами знаходяться звужені перетини. Валики поступово розширюються від одного кінця до іншого. Кінці валиків округлені. Порівняння. Подібні біогліфи ще не описувалися. Вік і поширення. Палеопротерозой Криворізького залізорудного басейну. Опис біогліфів. Вивчення морфології біогліфів та умов їх залягання дає змогу, як на мене, виділити їх в окремий іхнорід. Його опис наводиться нижче. Біогліфи з'явилися за тих часів, коли залізисті кварцити вже являли собою скельну гірську породу, але залягали ще горизонтально. Таким чином, валики проявилися до моменту саксаганського тектоногенезу, після якого пласти залізистих кварцитів набули крутопохилого залягання. Виявлені біогліфи утворилися після формування товщі сагсаганських залізистих кварцитів, до виникнення саксаганського тектоногенезу і до відкладень порід гданцівської свити, тобто приблизно 2.0 мільярди років тому. Вони є другою знахідкою, яка доводить наявність життя багатоклітинних на планеті Земля в ті давні часи. До виявлення саксаганських біогліфів, тільки біогліфи, знайдені у 2010 році в породах, вік яких дорівнював близько 2.1 мільярдів років (Франсвільська (Francevillian) формація, Габон, Африка) [1], були доказом існування багатоклітинних на планеті Земля в давні часи. Дослідження проведено професором палеонтології Анатолієм Березовським. |
|
Спеціальна відзнака від журі Єврейське кладовище у Чернівцях - частина історично-культурного заповідника «Кладовище на Зеленій вулиці». Єврейське кладовище у Чернівцях, або Єврейський цвинтар у Чернівцях - цвинтар у місті Чернівці. Єврейське кладовище на Зеленій вулиці було засноване рішенням муніципалітету у 1866 році. За початковим планом інженера Реллі цвинтар мав бути спроектований як садово-парковий комплекс. Планування було завершено дизайнером на ім'я Гаімбе. Близько 50 000 жителів Чернівців поховані на цьому цвинтарі. Хоча деякі з надгробків і монументів виконані у традиційному стилі, інші різняться дуже сильно. Присутні стели, саркофаги, мавзолеї та обеліски виконані з мармуру, граніту, габро, пісковика, цементу та інших матеріалів. На цвинтарі працювали такі видатні скульптори, як Б. Редер, Л. Кукурудза, брати Москалюки, К. Кундль й інші. Орнаменти на монументах використовують традиційні єврейські символи, як і елементи українського та єврейського народного мистецтва. Написи зроблені переважно на івриті або німецькій мовах, включають імена, дати народження та смерті, інколи професію чи положення особи, вірш або іншу епітафію. Цвинтар містить чотири братські могили: єврейські солдати австрійської армії з Першої світової війни (1914-1918), турецькі солдати, румунські громадяни, які загинули у 1941-1942 роках, і єврейські цивільні, жертви Голокосту в 1941. Від 1995 року рішенням Чернівецької міської ради цвинтар є частиною історично-культурного заповідника «Кладовище на Зеленій вулиці»." На жаль, значна кількість могил та надгробків знаходиться в аварійному стані. І дуже важливою є фотофіксація з метою збереження історичної інформації. На сьогодні, єврейське кладовище Чернівців є одним з найбільших старих єврейських кладовищ у Центральній та Східній Європі, що охороняються. |
Спецномінація «Наслідки війни»
[edit]|
Спецномінація «Наслідки війни» Серія фото пошкоджень будівель Національного університету «Чернігівська політехніка» в результаті обстрілів лютого — березня 2022 року та ракетного удару по Чернігову у квітні 2024 року. Перше, друге та третє фото — Національний університет "Чернігівська політехніка" перший раз був пошкоджений під час обстрілів Чернігова у лютому — Березні 2022 року. Фото датановані квітнем 2022 року. Четверте фото — Національний університет "Чернігівська політехніка" на третій день після другої російської атаки. Фото датановане 20 квітня 2024 року. |
