Commons:Science Photo Competition 2025 in Ukraine/Winners
Роботи на конкурс були подані у п'ять категорій, і в кожній з цих категорій свої переможці: від одного до п'яти місць з можливістю присудження спеціальних відзнак від журі. Також присуджувалася Спецномінація «Наслідки війни».
Живі організми
[edit]|
1 місце Цикл «Птахи Антарктики» Зверху вниз: 1. Південно-полярний поморник (Stercorarius maccormicki) під час довгого крику в районі станції «Академік Вернадський», Антарктика. 2. Південнополярний поморник (Stercorarius maccormick) з пташеням 3. Гігантський буревісник відпочиває на прибережних скелях острова Галіндез наприкінці антарктичного літа 4. Пташеня сивки білої (Chionis albus) в гнізді на острові Галіндез (архіпелаг Аргентинські острови). |
|
2 місце Дибка степова - Saga pedo (Pallas, 1771) та Кермечник злаколистий - Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. (Statice graminifolia Aiton) на Дніпровських кручах Дибка степова - Saga pedo (Pallas, 1771) та Кермечник злаколистий - Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. (Statice graminifolia Aiton) на Дніпровських кручах |
|
3 місце Табун здичавілих свійських коней (Equus ferus caballus). Табун здичавілих свійських коней (Equus ferus caballus). Фото зроблене на Кінбурнській косі, до її окупації. Доля цих вільних табунів наразі невідома. |
Мікроскопія
[edit]|
1 місце Тіла нейронів Пуркіньє в складці мозочка миші У верхній та нижній частинах зображення помітні круглі структури відповідають нейронам Пуркіньє, відомим своїми розлогими й складно розгалуженими дендритними деревами. На цьому зображенні, однак, нейрони Пуркіньє ідентифікуються за великими тілами клітин (сомами), що утворюють виразний однорядний шар уздовж складок мозочка. Ці нейрони багаті на специфічні потенціалкеровані калієві йонні канали, зокрема Kv3.3, локалізовані в мембранах їхніх сом (забарвлені антитілами до Kv3.3, кон’югованими з AlexaFluor 594, показано червоним). Як і інші нейрони, клітини Пуркіньє мають численні пресинаптичні ділянки, які тут позначені жовтим за допомогою маркера Bassoon (AlexaFluor 488). Дві виразні товсті сині смуги в центрі зображення відповідають ядрам зернистих клітин (зернистий шар мозочка). Ці ядра щільно упаковані, що контрастує з менш заселеним молекулярним шаром, у якому розташовані нейрони Пуркіньє. Обидва шари належать сірій речовині. Незворотна втрата клітин Пуркіньє є характерною ознакою низки неврологічних захворювань і призводить до значних порушень координації, рівноваги та мовлення. Під час моїх докторських досліджень об’єктом вивчення був калієвий йонний канал Kv3.3, закодований геном KCNC3, який відіграє ключову роль у передаванні нервових сигналів. Мутації в KCNC3 пов’язані зі спіноцеребелярною атаксiєю типу 13 — рідкісним захворюванням, що характеризується прогресуючою втратою координації рухів, яка впливає на рівновагу, ходу, мовлення, ковтання та рухи очей і іноді супроводжується когнітивними порушеннями, судомами та дизартрією. Кріозріз коронального зрізу стовбура головного мозку миші (CBA D14) було фіксовано, забарвлено та зображено за допомогою лазерно-сканувального конфокального мікроскопа Zeiss LSM980 з об’єктивом 63× (Plan-Apochromat 1.40 oil DIC M27). Це зображення є деконволюованою проєкцією з максимальною інтенсивністю z-стека з 28 оптичних зрізів (із кроком 4,32 мкм). Масштаб: 10 мкм. |
|
2 місце Назва зображення AAV-опосередкована експресія Venus у гепатоцитах печінки з інфільтрацією CD3⁺ Т-клітин Ці гепатоцити печінки дорослих мишей експресують Venus, варіант жовтого флуоресцентного білка, після ін’єкції сконструйованого адено-асоційованого вірусного (AAV) вектора. Серед гепатоцитів невелика кількість дрібніших клітин пофарбовані в рожевий; це Т-клітини, мічені антитілами проти CD3, які детектуються за допомогою вторинного антитіла, кон’югованого з AlexaFluor 647. Ядерна ДНК (синя) додатково забарвлена DAPI. Кріозріз печінки миші було фіксовано, забарвлено та зображено за допомогою лазерно-сканувального конфокального мікроскопа Zeiss LSM900 з об’єктивом 20× (0,8 NA, повітря). Це зображення є проєкцією з максимальною інтенсивністю z-стека. Масштаб: 25 мкм. |
|
3 місце Пряжка на дикаріонтичному вегетативному міцелії гриба Bjerkandera adusta (Willd.) P. Karst. Пряжка на вегетативній гіфі дикаріонтичного міцелію гриба Bjerkandera adusta (Willd.) P. Karst. Пряжки є короткими відростками клітин септованого міцелію, які спостерігаються переважно у представників відділу Basidiomycota. Зображення отримане за допомогою сканувального електронного мікроскопа Tescan Vega Compact (Tescan Vega, Брно, Чеська Республіка). Зразок був підготовлений шляхом фіксації в глутаральдегіді з подальшою фіксацією в тетраоксиді осмію та покритий золотом за допомогою напилювача Jeol Fine Coat Ion Sputter JFC-1100 (JEOL Ltd., Токіо, Японія). |
Нефотографічні зображення
[edit]|
1 місце Тюлень крилеїд (Lobodon carcinophaga) повзе по кризі Тюлені-крилеїди повзають по льоду, використовуючи унікальний змієподібний рух, хвилеподібно вигинаючи тіло та використовуючи передні ласти, щоб рухатися по характерному, звивистому сліду, часто досягаючи вражаючої швидкості (до 26 км/год). Тюлені іноді здійснюють досить довгі подорожі по льоду, хоча достеменно невідомо з якої причини. Один зі слідів крилеїда сягав 700 м від краю льоду, але його загальна довжина була набагато більшою, з багатьма вигинами та петлями. |
|
2 місце
Батиметрична модель східної частини Тендрівської затоки Батиметрична модель східної частини Тендрівської затоки високої роздільності створена на основі даних дистанційного зондування Sentinel-2. Для цього використали метод відношення лог-трансформованих спектральних каналів (Stumpf et al. 2003; Casal et al. 2019). Цей метод заснований на законі Бугера-Ламберта-Бера, відповідно до якого, з одного боку, інтенсивність поглинання випромінювання видимого діапазону електромагнітного спектра зі збільшенням товщі води зростає експоненційно і, з іншого, — випромінювання з більшою довжиною хвилі поглинається водою інтенсивніше, ніж випромінювання з меншою довжиною хвилі. З цього закону випливає лінійна залежність між глибиною водойми та відношенням логарифму інтенсивності відбитого від водойми світла одного частотного діапазону до логарифму інтенсивності відбитого світла іншого частотного діапазону. Послуговуючись цією залежністю та маючи набір точок з польовими промірами глибини затоки, а також набір сцен даних дистанційного зондування Sentinel-2, методом регресійного аналізу отримали 12 моделей рельєфу дна затоки. Остаточна батиметрична модель була отримана шляхом усереднення цих 12 моделей. На зображенні зверху представлена власне батиметрична модель східної частини Тендрівської затоки із ізобатами, що проведені через кожні 0.5 м. В нижній частині зображена відмивка рельєфу дна затоки, при генерації якої коефіцієнт вертикального масштабування або z-фактор був встановлений рівним 100. Отримана батиметрична модель буде корисною для удосконалення систем гідробіологічного та орнітологічного моніторингу в Чорноморському біосферному заповіднику, а також як просторова змінна для моделювання просторового поширення в затоці гідробіонтів та водоплавних птахів методами машинного навчання. Крім того, з огляду на високу просторову роздільність та вертикальну точність цієї моделі вона також становить значну цінність для розуміння геоморфологічних процесів, які відбуваються в затоці. Процес створення цієї моделі та її аналіз наведений у наступній статті: Moskalenko, Y. 2024. «Bathymetry modelling of the eastern Tendrivska Bay (Ukraine) using Sentinel-2 remote sensing data». GEO&BIO 26: 145–159. doi: https://doi.org/10.53452/gb2612 |
|
3 місце
Атрактор з нескінченною кількістю завитків, згенерований комплексною моделлю маятника Комплекснозначні коливання - це коливання, які можуть бути описаними через комплекснозначні функції. Останнім часом дослідники зацікавилися системами, які аналогічні дійснозначним, тобто еволюціонують за вже відомими для коливань фізичними законами, але невідомі змінні в яких є комплекснозначними. Такі системи можуть демонструвати незвичайну (зокрема хаотичну) поведінку. |
|
4 місце
Кольорова гама і генетичні горизонти дерново-середньопідзолистого ґрунту на воднольодовикових відкладах (Житомирська область). Кольорова гама і генетичні горизонти дерново-середньопідзолистого ґрунту на воднольодовикових відкладах (Житомирська область). Ґрунтовий моноліт представлено в Музеї «генезису і картографії ґрунтів» Державного біотехнологічного університету. Зліва фотографія ґрунтового моноліту, а зправа відображення числових значень RGB по довжині профіля. |
|
Спеціальна відзнака
Локації змінених статей клону російської Вікіпедії. Фокус на Україну та тимчасово окуповані території. Візуалізація показує географічну прив’язку статей російської Вікіпедії, змінених у її клоні Ruwiki — альтернативній енциклопедії, створеній щоб відповідати законодавству російської федерації. Кожна світла точка відповідає локації статті, у якій зафіксовано зміни порівняно з оригінальною версією Вікіпедії. Серед усіх змінених статей локацію вдалося визначити приблизно для 44 % сторінок. Координати було отримано на основі метаданих відповідних сторінок російської Вікіпедії. Зображення створене на основі порівняльного аналізу понад 1,9 мільйона статей російської Вікіпедії та її клону. Воно ілюструє один із ключових висновків наукового дослідження [1], про систематичний характер маніпуляцій знаннями, пов’язаних з російським вторгнення в Україну у 2022 році. Візуалізацію було створено за допомогою інструменту Kepler.gl [2]. За результатами дослідження приблизно 77% статей, що мають географічну прив’язку до тимчасово окупованих територій України, зазнали редагування [1]. Посилання: 1. Trokhymovych, M., Kosovan, O., Forrester, N., Aragón, P., Saez-Trumper, D., & Baeza-Yates, R. (2025). Characterizing Knowledge Manipulation in a Russian Wikipedia Fork. Proceedings of the International AAAI Conference on Web and Social Media, 19(1), 1924-1936. https://doi.org/10.1609/icwsm.v19i1.35910 2. Kepler.gl https://kepler.gl/ |
Люди в науці
[edit]|
1 місце Парні фото фарбування щогли на антарктичній станції На світлині зафіксовано роботи з обслуговування (у даному випадку - фарбування) щогли пасивного іонозонду (МЦІ №2) на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський», які виконує геофізик 29-ї Української антарктичної експедиції Олександр Богомаз. Такі роботи проводяться антарктичним літом у суху та безвітряну погоду із суворим дотриманням техніки безпеки. Вони необхідні для захисту металевої конструкції від корозії, яка особливо сильна в умовах низьких температур, високої вологості та дії морських аерозолів. Такі регламентні роботи є необхідною частиною підтримки безперервних довгострокових геофізичних спостережень в Антарктиці. |
|
2 місце Проведення картування колодязя у печері Дениса Любишкіна Топозйомка печери Дениса Любишкіна поблизу села Яремче, Ямна. Картування вертикального колодязя у печері спелеологами Юрієм Касьяном та Павлом Купрічем. Наноситься мітка на яку вимірюється азимут, відстань та перепад висоти від попереднього пікета. На фото Ю. Касьян. Світлина - стоп-кадр з відео проведення маркування |
|
3 місце Установка для контролю якості детекторів в Університеті Оксфорда для експерименту Mu3e. Софія Балецька працює в чистій кімнаті Університету Оксфорда з установкою для контролю якості детекторів, що використовується в рамках експерименту Mu3e. Установка призначена для електричних та функціональних перевірок детекторів у процесі їх розробки та кваліфікації для експериментів з фізики елементарних частинок. |
Загальна категорія
[edit]|
1 місце Пара туманностей навколо зірок Вольфа-Райє WR134 (зліва) та WR136(справа) Зображення регіону з туманностями навколо двох зірок Вольфа-Райє WR134(зліва) та WR136(справа) розташовану у сузірї Лебідь. Надпотужний сонячний вітер цих зірок активно іонізує газ навколо і дозволяє нам отримати цікаві детальні зображення розподілення водню та кисню в туманностях. Зображення зроблене з використання вузькосмугових фільтрів і скомбіноване у кольорове, де червоний відповідає за лінію випроміння атомарного водню Ha(656.28нм), а синій - за лінію випромінення двічи іонізованого кисню OIII(500.69нм). Сумарне накопичення 16 годин 40 хвилин (загально за 4 ночі: 27 вересня та з 1 по 3 жовтня 2025 року) Обладнання: телескоп - ZWO FF65 з редьюсером х0,75 (312мм f/4,8) камера - SvBony sv406cc монтування - ZWO AM3 фільтр - SvBony SV220 (Ha+OIII 7nm). |
|
2 місце Цикл астрономічних зображень Зверху вниз: 1. Галактики M81 та M82 із сузір'я Великої Ведмедиці. 2. Наднова зоря в галактиці NGC 7331 або Caldwell 30 3. Комета 3I (ATLAS) після проходження нею перигелію Що стосується технічної складової зйомки, то вона була здійснена за допомогою телескопа системи Ньютона Sky Watcher D=254mm, F=1200mm, коректора коми Baader Planetarium Mark III. Екваторіальне монтування: WS-201WD "Білий Лебідь" українського виробництва. Камера Nikon D7200, ISO 3200, exp=40s на кожен кадр. Складено 51 кадр.
|
|
3 місце Колонія субантарктичних пінгвінів (Pygoscelis papua) на острові Галіндез, мис Пінгвін Пойнт, і туристичне судно на тлі, відображають регульований екотуризм в охоронюваній Антарктиці. На фотографії в Антарктиці на передньому плані видно колонію субантарктичних пінгвінів (Pygoscelis papua) на острові Галіндез, мис Пінгвін Пойнт, а за нею — велике туристичне судно. Ця сцена ілюструє співіснування дикої природи та обмеженого туристичного руху в Антарктичному регіоні, який є заповідником згідно з Договором про Антарктику та протоколом про охорону навколишнього середовища. Туристичні судна, що діють відповідно до строгих правил, не завдають шкоди колоніям пінгвінів, дотримуючись безпечної дистанції, обмежень на висадку та правил поведінки у природних середовищах, що дозволяє спостерігати за фауною без завдання шкоди вразливим екосистемам Антарктики. |
|
4 місце Вигляд всередині дослідницького реактора TRIGA в Інституті Йожефа Стефана в Словенії. Внутрішній вигляд дослідницького реактора TRIGA в Інституті Йожефа Стефана в Словенії. На зображенні видно басейн реактора та внутрішні експериментальні конструкції. Реактор TRIGA використовується для наукових досліджень, освітніх програм та експериментів у галузі нейтронної фізики. На момент зйомки фотографії реактор не перебував у робочому режимі. |
|
5 місце Артефакти скіфського часу: бронзові вістря стріл. Некрополь Скоробір, 2023 рік Артефакти скіфського часу: бронзові вістря стріл. Некрополь Скоробір (поховання скіфського часу), Полтавська область, 2023 рік. Дослідження Скіфської археологічної експедиції ХНУ імені В. Н. Каразіна під керівництвом І. Б. Шрамко. |
|
Спеціальна відзнака Кладовище галицьких караїмів (зерет) розташоване у с. Залуква Івано-Франківської області. Галицькі караїми – це історична караїмська громада в місті Галич (Івано-Франківська область), тюркомовний народ, що прийшов з Криму (ймовірно, у XIII столітті) та отримав привілеї від Данила Галицького, створюючи відокремлену громаду, яка з часом зменшилася, залишивши по собі унікальний караїмський цвинтар. Сучасна територія цвинтаря складає 23 сотих гектара і налічує на сьогоднішній день 223 поховання, на яких збереглися надмогильні пам'ятники чи їх залишки. Могили розміщені рядами зі сходу на захід. Лицева сторона надгробків орієнтована на північ. При похованні покійника місце для могили вибирали біля поховань родичів, тому поряд знаходяться різночасові поховання. Найстаріші пам'ятники датуються серединою XVІІІ століття. Є припущення, що до них належить надгробок на могилі очільника громади Йозефа, якого караїми називали Га-Машбір, тобто, "той, що роздає знання". Епітафії на окремих пам'ятниках викарбувано давньоєврейською мовою. На інших подається польський переклад імені померлого та зазначення років життя за григоріанським календарем. Зустрічаються епітафії українською та польською мовами, які повідомляють лише ім'я та роки життя. Є також написи караїмською мовою в українській та польській транскрипціях. Цвинтар-зерет - унікальна пам'ятка історії і культури караїмів, єдиний зі збережених у Галичині. Більшість же караїмських пам'яток знаходяться у Криму, зокрема у Євпаторії та Бахчисараї. Караїмський цвинтар є історичною пам’яткою місцевого значення. На жаль, значна кількість могил та надгробків знаходиться в аварійному стані. І для подальших досліджень дуже важливою є фотофіксація з метою збереження історичної інформації. |
|
Спеціальна відзнака Пильова буря у Харкові, у серпні 2010 року Пилова буря у Харкові, район Нові будинки, у серпні 2010 року. Пилова буря тривала більше 10 хвилин, був сильний вітер. Літо 2010 року було спекотне та сухе.Саме серпень того року був найспекотнішим за останні десятиліття. У Харкові рекорд було встановлено 8 серпня 2010: +39,8 градуса. |
Спецномінація «Наслідки війни»
[edit]|
Спецномінація «Наслідки війни» Картосхема згарищ від пожеж на Солоноозерній ділянці Чорноморського біосферного заповідника НАН України та в охоронній зоні у 2025 році Картування згарищ виконано на основі даних дистанційного зондування Землі з використанням супутникових знімків Sentinel-2 (рівень обробки L2A). Методика базувалася на поетапному алгоритмі обробки багатоспектральних зображень і подальшому просторовому аналізі в середовищі десктопної ГІС QGIS. Основні етапи методики включали: 1. Завантаження та підготовку фрагментів сцен Sentinel-2 для визначених регіонів інтересу (ROI). 2. Первинне порівняння супутникових знімків з метою виявлення згарищ за візуальними ознаками на SWIR-композитах (Short-Wave Infrared RGB Composites; 12–8–4 або 12–8–3). 3. Обчислення спектральних індексів і застосування мультиіндексної порогової класифікації. 4. Формування бінарного растрового шару згарищ шляхом обчислення логічного AND-виразу, що поєднує різницеві індекси (RBR, dBI, dNDVI, dMSAVI2, dNDWI, dTWI, dABAI, MCSI тощо) та, за потреби, абсолютні індекси (NBR, NDVI, NDWI, BI, MSAVI2, ABAI, TWI) з емпірично підібраними пороговими значеннями. 5. Векторизацію бінарного растрового шару згарищ. 6. Постобробку та уточнення контурів полігонів. 7. Додавання отриманих полігонів до фінального векторного шару згарищ. 8. Побудову картосхем сукупності згарищ за визначений період (місяць, сезон, рік). Для створення картосхем використовували заздалегідь підготовлені в середовищі QGIS макети, змінними елементами в яких були лише векторні шари згарищ і шар обводнення водойм за відповідний період. Обводнену частину водойм визначали шляхом усереднення нормалізованих медіанних значень індексів NDWI та TWI, обчислених окремо за безхмарними сценами Sentinel-2 за 2025 рік. Полігональний шар формували за алгоритмом, аналогічним до використаного для картування згарищ. Шар сезонно осушеної частини водойм формували на основі індексу NDWI, розрахованого для дати з високим рівнем води. Частина цього шару, що не перекривається шаром обводненої акваторії, відображає зону сезонного осушення водойм. Солоноозерна ділянка Чорноморського біосферного заповідника входить до складу наукового об’єкта, що становить національне надбання України — «Природний комплекс аренних ділянок та пов’язані з ними узбережжя Чорноморського біосферного заповідника». Частина ділянки та прилеглої охоронної зони розташована в межах водно-болотного угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока». Упродовж 2025 року Солоноозерна ділянка суттєво постраждала від пожеж. Загальна площа згарищ у заповідній зоні досягла 855,7 га, з яких 1,8 га зазнали повторного вигорання. Фактично пошкоджена територія становила 853,9 га, що відповідає 37,2 % загальної площі ділянки та 46,8 % її суходільної частини. Водночас в охоронній зоні загальна площа згарищ склала 138,6 га, з них 3,2 га горіли повторно. Фактична площа території, пошкодженої пожежами, становила 135,4 га, або 36,5 % площі охоронної зони. Частина згарищ також припала на територію водно-болотного угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока», де загальна площа пошкоджених пожежами ділянок становила 192,4 га, зокрема 142,1 га в межах заповідної зони та 50,3 га — в межах охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника. Неушкодженими залишалися переважно ті частини ділянки та охоронної зони, які відмежовані системою озер і проток, що перешкоджають поширенню вогню. За масштабами ушкоджень від пожеж 2025 рік поступався лише 2022 року, коли вигоріла значна частина Солоноозерної ділянки та прилеглої охоронної зони. Унаслідок масштабних пожеж зазнали ушкоджень рідкісні природні комплекси, представлені мозаїкою піщаного степу, луків, невеликих гайків, болотної та солончакової рослинності навколо озер і затоки. Основним чинником виникнення пожеж на заповідній території та в охоронній зоні залишаються наслідки бойових дій у регіоні. |
Переможці минулих років
[edit]- ↑ Cite error: Invalid
<ref>tag; no text was provided for refs nameda1