File:Geological diversity in western Mare Fecunditatis.png

Українська: Ділянка розміром 88×105 км на заході місячного Моря Достатку (ліворуч починається берег). Видно 4 кратери-привиди, кілька гряд, один малопомітний куполоподібний вулкан (Lena et al., 2007, Lena et al., 2013) із кількома більш компактними дрібними вулканами (трохи правіше центру), а також відносно великий вулканічний кратер (ліворуч унизу), з якого починається звивиста борозна, що перетинає вал зруйнованого імпактного кратера та два грабени й переходить у ланцюжок дрібних кратерів від провалювання ґрунту в лавову трубку чи тектонічну тріщину (Zhang et al., 2018, Hurwitz et al., 2013). Цей вулканічний кратер та дрібні конічні вулкани правіше центру оточені темним ореолом пірокластичних викидів (Wood, 2007, Hofmann, 2016). Крім того, в районі скупчення вулканів біля центру є кілька дрібних «меніскових западин» (IMPs), що тут не видно через надто малий розмір (Braden et al., 2014, Zhang et al., 2018). Морська поверхня з правого боку найбільшого грабена на понад 100 м нижча, ніж із протилежного, що може свідчити про просідання морської лави під власною вагою (Zhang et al., 2018). Знімок космічного апарата Lunar Reconnaissance Orbiter, зроблений ширококутньою камерою (WAC) 4 січня 2010 року з висоти 42 км. Висота Сонця — 4,9°. Північ угорі.