File:Театр на Подолі.jpg

Українська: Головна сцена «Театру на Подолі».

Трохи більше ніж 30 років назад Андріївський узвіз був зовсім іншою вулицею. Тут не було театрів і ресторанчиків, не продавалися сувеніри, і не писалися картини, не працювали музеї, і галереї, і вже точно ніхто не зміг би назвати його серцем Києва, хіба жартома. Однак 1987 року другим культурним місцем вулиці став театр на Подолі з молодим прогресивним андеграундним колективом. Другим, бо першим був напівзруйнований замок Річарда, що так вабив мистецьку молодь своїм духом розпаду і легендами про привидів. Але з приходом театру все змінилося. Сьогодні Андріївський узвіз – улюблена вулиця туристів і киян. Тут продаються найромантичніші речі, тут найкращі краєвиди на Київ і Дніпро, тут по-особливому смакує українська кухня і саме тут складають найромантичніші містичні історії.Театр оснащено 2 спеціальними екранами, 6 відеопроекторами, з якими працюють унікальні рухомі жорсткі куліси, проекційні екрани та підлога. Це дозволяє працювати без матеріальної декорації. Є дві накладні сцени: англійське поворотне коло і конструкція, що змінює кут нахилу поверхні до 90 градусів. Спеціальна акустична система забезпечує потужний та абсолютно однаковий звук для кожного місця у залі. Один із найсучасніших у світі звукових пультів дозволяє озвучити два повних симфонічних оркестри. Освітлювальний цех налічує понад 150 приборів різного типу. Театр працює з голографічною плівкою та сіткою. А також має машини-генератори: диму, туману, вітру, снігу і навіть дощу. 5D ефект забезпечує спеціальна установка з розпилення запахів.

Театр доступний для людей з інвалідністю, вистави перекладаються мовою жестів, працює аудіодескрипція (спеціальний опис для незрячих чи слабозорих), є опція ігрової кімнати, де проходять театральні майстер-класи, якою можуть скористатися батьки, що прийшли на виставу з дітьми. Андріївський узвіз, Київ, Україна.